Метка "курение"
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола…(частина 3)
Початок статті:
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола…(частина 1)
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола…(частина 2)
У хвороби різні є обличчя
Коли спілкуєшся з медиками, котрі думають – а чим іще, окрім загальноприйнятого і усталеного у сьогоденній лікувальній практиці, можна допомогти хворим, коли говориш з лікарями, котрі щось шукають, винаходять своє, чи визбирують призабуте, весь час не полишає мене така думка: ну чого це нетрадиційне, нове, котре нерідко – добре забуте старе, так вперто не впроваджується у нашу далеко не ідеальну, як на сьогодні, злиденну медицину?
У нас – вузька спеціалізація: той лікує зуби, той ясна, той горло, той піднебіння, та клініка – серце, та – шлунок, інша – нирки… Та нема хвороби якогось одного, окремо взятого органу, погоджується зі мною господар кабінету. Адже все в організмі взаємопов’язане, це ж відома річ. І потім, треба ж дивитися в корінь, шукати причину болячки, треба думати, каже лікар, звідки береться, наприклад, та ж виразка.
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола… (частина 2)
Початок статті:
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола… (частина 1)
Хвостаті й крилаті помічниці
Ми бесідуємо під звуки легкої (не тієї, що б’є наповал) музики. Легкої, приємної, яка збадьорює, наснажу», заспокоює. Не знаю, як Юрій Борисович її підбирає, але знову ж таки – мені сподобалося, був приємно здивований, що добирає ту музику своїм пациєнтам індивідуально. Адже одного, каже він, треба заспокоїти, зняти напругу, іншого, меланхоліка людину пригнічену – треба злегка збадьорити, показати йому радість, красу життя, тобто дати мелодію тонізуючу, сонячну.
Звичайно, є офіційні стандарти лікування. І їх мають дотримуватись лікарі. Але навіть у військовому шпиталі лікують нині і звичайних, цивільних пацієнтів – діє скрізь госпрозрахунковії!! принцип, тут теж потрібно вишукувати додаткові кошти на медичні потреби. Тож коли людина звертається до медицини з бажанням лікуватися нетрадиційними методами, тут є така можливість. І є, як вже мовилося, на це офіційний дозвіл. Якщо, скажімо, п’явки добре діють при тих же судинних недугах, то чого ж ними нехтувати? Тим паче, ці маленькі чорненькі «медики» зцілюють люд вже не одне століття.
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола…
У відділенні нетрадиційної медицини центрального клінічного шпиталю Державної прикордонної служби України е своєрідний просвітницький куточок. Так-от, там я вичитав загалом-то відому лікарям та журналістам, але мало відому пересічним пацієнтам інформацію.
30-та сесія Всесвітньої асамблеї ВООЗ ще в 1977 році одностайно прийняла резолюцію, що рекомендує урядам усіх країн якнайширше застосовувати методи традиційної народної медицини. Слава Богу, в Україні теж офіційно була затверджена, окрім усіх раніш відомих, така спеціалізація: лікар нетрадиційної та народної медицини. Отож своїми пошуками та прагненнями використати в лікувальній практиці здобутки як офіційної, так і народної медицини – влучив полковник медичної служби Юрій Борисович НЕЧИПОРЕНКО, про якого оце піде мова, як мовиться, в десятку.
Не пали здоров’я…
Подобається оця його небайдужість. Не лише до здоров’я пацієнта, а до його подальшої долі. Не лише однієї людини, а до майбутнього всього народу, всієї держави. До тих людей, що у ній живуть, працюють, творять сім’ї і, на жаль, так часто останнім часом хворіють, або й так дочасно, у працездатному віці, ідуть Із життя…
От, наприклад, така річ, як куріння. Ну навіщо йому цим надто клопотатися? Нині ж надворі так звана демократія: хочеш – пали, ний, хворій, умитій це ж твоя особиста справа… Так ні, лікар серйозно перейнявся проблемою тютюнопаління. Бо від цього значною мірою залежить здоров’я народу в цілому, зокрема й здоров’я його пацієнта.