Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола…(частина 3)
Початок статті:
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола…(частина 1)
Гармонія, або скальпель і голка, і п’явка і бджола…(частина 2)
У хвороби різні є обличчя
Коли спілкуєшся з медиками, котрі думають - а чим іще, окрім загальноприйнятого і усталеного у сьогоденній лікувальній практиці, можна допомогти хворим, коли говориш з лікарями, котрі щось шукають, винаходять своє, чи визбирують призабуте, весь час не полишає мене така думка: ну чого це нетрадиційне, нове, котре нерідко - добре забуте старе, так вперто не впроваджується у нашу далеко не ідеальну, як на сьогодні, злиденну медицину?
У нас - вузька спеціалізація: той лікує зуби, той ясна, той горло, той піднебіння, та клініка - серце, та - шлунок, інша - нирки… Та нема хвороби якогось одного, окремо взятого органу, погоджується зі мною господар кабінету. Адже все в організмі взаємопов’язане, це ж відома річ. І потім, треба ж дивитися в корінь, шукати причину болячки, треба думати, каже лікар, звідки береться, наприклад, та ж виразка.
- Пацієнт каже: я ж добре харчуюся! А нервовий фактор? А фактор тютюнопаління? А ще якісь причини? І поки те все не з’ясуєш, поки не сформуєш собі цілісну картину, як можна і треба діяти саме на цю людину: чи словом, чи музикою, чи ще яким чином… Як правило, це має бути комплексна дія. Ми ж такі різні. Так і хвороба формується. Один фактор почав діяти, інший підхоплює естафету. Отож одна і та ж болячка в кожної людини різне обличчя має. Щоб у апітерапії отримати ефект, ми повинні під час лікування тижнів три за людиною спостерігати. Це копітка праця. Треба бачити всю схему лікування, стежити, як реагує організм. Це ручна робота.
Додам від себе: робота ювелірна. Як нині модно казати - ексклюзив. І все ж хочеться знати: при яких болячках найбільш помічною є, наприклад, та ж гірудотера-пія?
-Тут основне - судинний фактор, пояснює Юрій Борисович. - Варикозна хвороба у першу чергу. Проблема гіпертонічна. Ішемічна хвороба серця. Різного роду головні болі. Хоча застосовують і в урології, офтальмології.
-А бджололікування?
-Апітерапія має дію протизапальну, біостимулюючу, знеболюючу. Та й при остеохондрозі, артрозах, захворюваннях суглобів, різних обмінно-дистрофічних порушеннях може зарадити. А взагалі апітерапію, гірудотерапію - скрізь можна було б застосовувати з певним ефектом. Хоч, звичайно, це не панацея.
І знову повертаємось до шкідливих звичок. Коли людина сама себе знищує тютюном, алкоголем. Думає Юрій Нечипоренко і над проблемою пияцтва. Чи може й тут зарадити народна медицина?
- Звичайно, чую відповідь. - Це теж той випадок, коли ми поєднуємо сучасну й нетрадиційну галузі. У нас є відділення детоксикації, де кров повністю очищається від залишків алкоголю хімічним способом. Це дає можливість, коли починаємо працювати з хворим, почати з чистого листа.
Тоді застосовуємо голкорефлексотерапію, а найперше психотерапію, бо ж треба з’ясувати, звідки все береться і як з цієї ситуації вийти. Потім підключається фітотерапія. Готуються відвари - вони токсичні, їх по краплях треба вживати. І на якомусь етапі ми робимо пробу на алкоголь. Людина бере спиртовий розчин - це викликає відразу. Одне слово, видно: лікування дає ефект.
І все ж найбільш Юрія Борисовича «дістає» проблема тютюнонаління. Можливо, тому, що вона наймасовіша. З нею стикаєшся на кожному кроці. Жінки. Підлітки. На вулиці. На роботі. Всюди - з цигаркою… Душа болить. Особливо лікаря. Який знає наслідки. Бачить це. У хірургії. В ортопедії. В кардіології. В онкології. Страшно, коли людина сама себе прирікає на повільну смерть.
Його це хвилює. Обурює. І основне - він намагається, в міру своїх сил та можливостей, якось впливати на ситуацію.
-Все лікуємо, а про цю проблему забуваємо, - повертається до наболілого. - Людям не вистачає часто сили волі, рішучості - маємо допомогти розірвати те замкнене коло, розібратися в ситуації. Адже 110 тисяч людей в Україні щороку вмирає від захворювань, пов’язаних з тютюнопалінням. І до цього чогось у нас таке терпиме ставлення…
Якби всі так мислили no-державному. І в політиці. І в економіці. І в медицині.
Євген КОЛОДІЙЧУК, «Урядовий кур’єр» №193, 14.10.2006.